Коли дивишся на могутній дуб, що міцно стоїть навіть під ураганними вітрами, не завжди згадуєш, що він колись починав свій шлях як маленький жолудь. Так само і з нами: внутрішня опора не народжується разом з людиною, але розвивається від крихітного зернятка до могутнього дуба. Так, як і дерево, людина, яка має міцний і сильний внутрішній стовбур, вистоїть і збереже свою цілісність навіть у найскладніших умовах життя. Цей внутрішній стовбур називають внутрішньою опорою.
Що таке внутрішня опора та звідки вона береться?
Внутрішня опора – це особиста якість, яка дозволяє нам стійко протистояти життєвим негараздам, зберігати емоційний баланс і досягати поставлених цілей навіть у найважчі часи. Якщо провести аналогію з фізичним тілом, то внутрішня опора – це скелет, на якому тримається наша психіка, і який рухає нас вперед.
Ви певно хоча б раз у житті чули історії про людей, які, незважаючи на всі обставини, не склали руки, а зайняли своє місце в суспільстві. Це і історія Хелен Келлер, яка, будучи сліпою і глухою з дитинства, зуміла подолати свої обмеження і стати відомою письменницею та активісткою, й історія Мілтона Еріксона, який не тільки подолав параліч, а й використав власний досвід боротьби з ним для створення нових методів роботи, які стали проривом у психотерапії, а також історія Віктора Франкла, який вижив у концтаборі, і згодом виклав свій досвід у новому психотерапевтичному напрямі – логотерапії, яка допомагає людині знайти сенс життя: «Якщо ти знаєш задля чого живеш, то знайдеш як вижити в будь-яких обставинах». Таких історій сотні тисяч. Те, що поєднувало всіх цих людей – сильна внутрішня опора.
Вона не є властивістю, даною нам від народження. Вона формується і розвивається протягом життя, залежно від наших досвідів, переживань і внутрішньої роботи. Велику роль у її формуванні відіграють дорослі, які оточують дитину. Наприклад, якщо малюк живе в умовах гіперопіки, його внутрішня опора слабка, якщо ж дорослі створюють простір, в якому дитина проявляє себе, вчиться екологічно долати труднощі, чути себе, розвиває емоційний інтелект – у ній формується сильна внутрішня опора. Проте не тільки дитинство визначає її наявність/відсутність та силу. Оскільки внутрішня опора базується на кількох факторах, які розвиваються протягом всього життя людини, її можна створити та укріплювати навіть у дорослому віці.
Якими бувають опори?
Всі опори, які має людина в життя, поділяються на зовнішні і внутрішні. Те, що людина спирається і на одні, й на інші є нормальним. Спирання ж тільки на зовнішні опори говорить про те, що внутрішня є слабкою, і це шкодить людині. Вона не розуміє себе, чіпляється за інших, боїться зробити власний вибір, залежить від думки оточуючих.
До зовнішніх відносяться: інші люди, релігія, матеріальні цінності, діяльність, країна та місто проживання тощо.
Внутрішня опора базується на цінностях, переконаннях, сильних рисах особистості, емоційному стані, знаннях та досвіді, тілі, вмінні чути себе. Давайте розглянемо глибше:
- Цінності, переконання та особисті якості. Усвідомлюючи їх, людина може керувати своїми діями і реакціями більш ефективно. Вона розуміє, чого насправді хоче, що для неї важливо і не підпадає під зовнішній вплив.
- Емоційний інтелект. Здатність розпізнавати свої емоції, регулювати їх і вміло виражати – ключові навички для підтримання стабільного психологічного здоров’я. Зберігаючи емоційний баланс у стресових ситуаціях, людина приймає обдумані рішення і діє ефективніше, ніж той, хто піддається паніці.
- Знання та досвід. Розуміння того, що і чому відбувається, допомагає створювати ефективні стратегії реагування на події. Замість того, щоб залишатися у безвиході або жалкувати про неприємності, людина знаходить можливості для внутрішнього зростання і навчання.
- Тіло. Ресурс людини починається із турботи про її фізичний стан та задоволення потреб тіла. Маючи ресурс, люди легше переносять складнощі, якими б вони не були.
- Вміння чути себе. Контакт із собою є однією з найважливіших складових внутрішньої опори, адже це про розуміння своїх бажань і потреб. Люди, які в складних ситуаціях, вміють чути внутрішній голос (він базується на досвіді та переконаннях), приймають ефективніші для себе рішення і досить легко виходять із таких ситуацій.
Внутрішній дорослий та опікуючий батько
Внутрішня опора базується на субособистостях внутрішнього дорослого та опікуючого батька.
Внутрішній дорослий – та ментальна частина, яка відповідає за об’єктивне сприйняття світу, логічне мислення і вміння адаптуватися до змін. Він допомагає нам розрізняти факти від фантазій, раціонально оцінювати ситуації та вибирати оптимальні стратегії дії.
Опікуючий батько відповідає за нашу здатність доглядати за собою, бути відповідальними за себе та захищати себе. Це внутрішня фігура, яка надає людині турботу. Саме з цієї частини особистості ми отримуємо необхідний внутрішній ресурс, щоб впоратися з стресом, вирішувати проблеми і конфлікти, а також підтримати себе, коли це необхідно.
Коли внутрішній дорослий та опікуючий батько працюють разом, людина відчуває себе впевненою і спокійною в будь-яких ситуаціях. Вона здатна побачити ситуацію з позиції спостерігача і прийняти необхідні рішення, а також сказати собі слова підтримки.
Як укріпити свою внутрішню опору?
Першим кроком у формуванні внутрішньої опори є самопізнання. Людина має усвідомити, які її сильні сторони, які вона має цінності та переконання, які її стратегії поведінки в різних ситуаціях. За потреби відкоригувати їх. Необхідно усвідомити власну цінність і спиратися на неї, а не на інших людей.
Також важлива робота із емоційним інтелектом: відслідковувати власні емоції та тригери, які їх викликають, навчитись проживати їх та працювати з емоціями, які заважають в розв’язанні певних задач (це може бути страх, сором тощо).
Разом з тим має йти розвиток навички прийняття людей і обставин такими, які вони є. Тільки з цієї позиції можна йти вперед і приймати рішення, які будуть ефективними і принесуть бажаний результат.
Важливо взяти відповідальність за своє життя на себе, і не перекладати її на інших. Пам’ятати, що будь-які рішення приймаєте тільки ви, навіть якщо спираєтесь на поради інших. Переходити в позицію дорослого і зміщати фокус уваги на себе.
Всі ці навички опановують студенти на курсі «Коучинг – територія усвідомленості». Приєднавшись до програми, ви за 5 місяців зміцните свою внутрішню опору та навчитесь іншим важливим вмінням, які допоможуть ефективно діяти в стресових та конфліктних ситуаціях.