Від драми до рішень: як коучинг допомагає вийти із пасток драматичного мислення
Ви, напевно, чули вислів «Робити із мухи слона» – тобто із маленької неприємності роздувати проблему всесвітнього масштабу. Зрідка більшість людей можуть перебільшити якусь ситуацію чи відчуття, проте є ті, хто живуть з подібним типом мислення постійно. Вони весь час перебувають на емоційних гойдалках, знаходять приводи для страждань (навіть якщо таких немає), гіперболізують будь-які перепони на своєму шляху і при цьому применшують власні сили, влаштовують драматичні сцени та роблять такі ж вчинки – чим псують життя і собі, і тим, хто поруч. Давайте поглянемо на прикладі. Ситуація: чоловік вирішив піти із сім’ї. Жінка з драматичним типом мислення відразу «заламає» руки, почне втрачати свідомість чи бити посуд та кидати фрази в стилі «Витратила на тебе кращі роки свого життя». Вона сприйматиме даний факт, як кінець життя, а всім знайомим розкаже, який її чоловік негідник – при чому опише це найяскравішими фарбами, приправивши максимальною силою емоцій та вигаданими деталями. Якщо в сім’ї є діти, мати налаштує їх проти батька і надійно вкладе їм у голову інформацію, що він зруйнував їхню сім’ю та життя. Подібна поведінка буде проявлятися й в інших сферах (наприклад, на роботі не дали премії – висновок «мене не цінують», у дитини кашель – мама вже поставила найстрашніші діагнози тощо), і є наслідком драматичного мислення. Звідки воно з’являється, як впливає на життя людини та що з ним робити ми й поговоримо в цій статті.
Як формується драматичне мислення
Його корені беруть початок у дитинстві. Якщо дитина зростала з дорослими, для яких було характерним драматичне мислення чи підвищена тривожність, якщо батьки її гіперопікали, у сім’ї були частими сварки чи маніпуляції – з великою вірогідністю вона житиме з відповідним типом мислення.
Значним фактором є фільми, мультфільми, серіали, які дивилась дитина чи підліток, а також книги, які вона читала, та музику, яку слухала. В більшості творів мистецтва проявлені саме драматичне мислення та драматична поведінка, а також закладені переконання, які призводять до них. Особливо це стосується творів про кохання. Згадайте п’єси Шекспіра, в яких при найменшому конфлікті чоловіки дістають зброю і вступають в бій, а жінки страждають (подібні сценарії типові для більшості європейської класики, яку, в тому числі, вивчають діти у шкільній програмі). Ці ж сценарії з певною відмінністю повторюються у фільмах та серіалах, адже твори про здорові стосунки та людей, які екологічно і структуровано реагують на виклики життя, були б нудними.
Діти й підлітки, які дивляться/читають/слухають відповідні твори переймають моделі поведінки персонажів. Особливо це стосується дітей, які ще не можуть проаналізувати те, що споживає їхній мозок. І коли побачене на екрані, підкріплюється тим, що вони бачать у власній сім’ї, мислення закріплюється як драматичне.
Все вище сказане зовсім не значить, що необхідно відмовитися від перегляду драматичного кінематографу, прослуховування такої ж музики чи читання тематичних книг. Але разом з цим важливо не асоціюватись із тим, що споживаєте, не переймати моделі поведінки – і вчити цьому дітей. Пояснювати їм, що фільм – це фільм, і те, що цікаво дивитися на екрані зовсім не цікаво проживати в житті.
Як драматичне мислення впливає на життя людини
- Складність у побудові стосунків з оточуючими. Люди з драматичним мисленням часто мають складнощі у встановленні та збереженні здорових відносин з оточуючими. Їхні способи взаємодії мають місце тільки з людьми з таким самим типом мислення, а постійні переживання та реакції на події часто створюють конфлікти та віддалення від друзів і близьких.
- Витрати енергії і виснаження. Постійне переживання драматичних ситуацій вимагає великих емоційних затрат. Людина весь час гайдається на емоційних гойдалках, що зрештою призводить до виснаження нервової системи і хронічного відчуття втоми. Якщо ж драматичне мислення проявляється і в професійній сфері, людина працюватиме на межі, що зрештою призведе до вигорання.
- Незнання себе. Драматичне мислення може приховувати справжні почуття та потреби людини. Вона найчастіше не розуміє власної особистості, своїх цінностей, сильних сторін. Більше того – вона їх часто применшує, а самоаналіз проводить через призму драматичних переконань: «Все так жахливо, а я нічого не можу зробити!». Це призводить до втрати самоідентифікації та перешкоджає процесу особистісного розвитку.
- Погляд на світ через призму негативу. Разом з тим, що люди з драматичним мисленням перебільшують все, що відбуваються, частіше за все вони це роблять через негативний контекст. Навіть якщо в їхньому житті все спокійно, вони вигадають для себе проблему, через яку будуть страждати. Тобто більшу частину часу вони перебувають у негативних емоціях, що впливає і на загальне самопочуття, і на проявлення у світі.
Але все не так песимістично, як може здатися на перший погляд. Мозок людини пластичний, і якщо вона забажає, то може позбутися драматичного мислення, запровадити нові патерни поведінки та жити щасливим екологічним життям.
Що допоможе позбутися драматичного мислення?
Інструментом, який допомагає змінити мислення, в тому числі й вийти із драматизації, є коучинг. Що саме він пропонує?
Найперше, необхідно признатись собі, що ви маєте драматичне мислення чи його елементи, а також, що ви бажаєте це змінити.
Далі почніть відслідковувати свої думки та реакції на певні події.
- Навчіться відокремлювати факти від інтерпретацій.
Факт – це те, що трапилось, об’єктивна подія, беземоційна і безоціночна. Наприклад: вам відмовили у підвищенні.
Інтерпретація – це те, що ви дофантазували та як оцінили цю подію. Наприклад: «начальник мене не любить», «я поганий працівник» тощо.
Вже виходячи з факту об’єктивно аналізуйте, чому вам відмовили і що ви можете зробити надалі, щоб отримати інший результат.
- Виписуйте прояви своєї поведінки та переконання, що є частиною драматичного мислення. У цьому вам допоможе вихід в позицію спостерігача щодо себе.
Якщо вам складно зрозуміти і відслідкувати власну поведінку самостійно, зверніться за допомогою до найближчих людей. Але майте на увазі, що і їх погляд може бути суб’єктивним.
- Виявивши драматичні переконання та стратегії поведінки, працюйте над їх заміною на інші. В цьому вам допоможе програма “Коучинг – територія усвідомленості”.
- Вивчайте інші моделі поведінки, які існують в суспільстві, розширюйте свою картину світу.
Драматичне мислення може принести незручності та певний дискомфорт у житті, але його можна позбутись. Це ніби негативна звичка, яку можна викорінити і замінити на позитивну. Хоча процес заміни може бути досить тривалим, результат у вигляді задоволення від життя, щасливих стосунків та гармонії в собі стане достойною винагородою. А програма “Коучинг – територія усвідомленості” полегшити процес особистої трансформації та дасть підтримуюче середовище на цьому шляху. Якщо ж ви приймете рішення працювати коучем по закінченню програми, матимете тверді навички, які допоможуть працювати над зміною мислення ваших клієнтів.