Нейро-лінгвістичне програмування досліджує та розглядає взаємозв’язок між внутрішнім досвідом людини, її мовою, розумовими та поведінковими стратегіями. Однією з ключових концепцій в НЛП є ідея субособистостей, або, як їх ще називають, частин особистості. Їх розуміння, моделювання та використання глибоко впливає на процеси самовдосконалення, комунікації та досягнення поставлених цілей.
Що таке субособистості?
В науковий вжиток поняття було введено італійським психіатром Роберто Ассаджиолі у І пол. ХХ ст. під час розробки авторського методу психотерапії – психосинтезу. Згідно його визначенню, субособистість – це сукупність переконань, моделей поведінки, думок, вірувань, захоплень тощо, яка має цілісну форму лише у свідомості конкретної людини.
Іншими словами – це «особистості», які знаходяться всередині психічної структури людини. Важливо розуміти, що це не окрема особистість, про яку ми нічого не знаємо, а психологічна метафора, яку використовують для спрощення визначення набору звичок, поведінки, переконань. Частіше за все вони проявляються ролями: дитини, дорослого, матері/батька, подруги, працівника, коханки/коханця, шукача пригод тощо.
Якщо ви поспостерігаєте за собою, то помітите, що можете проявлятися кардинально різними способами, і інколи навіть суперечити самі собі. При чому, подібна поведінка може стосуватися навіть однієї й тієї ж теми. Наприклад, ви можете поділитися з колегою одними думками про материнство, а на практиці зі своєю дитиною виконувати дії, що суперечать думкам, які висловлювали. Або ж з різними людьми можуть проявлятися різні субособистість. Наприклад, з чоловіком-колегою ви будете бізнес-леді, чіткою, логічною, беземоційною, напористою у роботі, а з коханим чоловіком ніжною, м’якою, турботливою, романтичною. При чому, зміни будуть не лише внутрішні, у стані, а й зовнішні – в тоні голосу, швидкості мови, жестах, почерку, стилі одягу, бажаннях тощо.
Субособистості є нормою для всіх людей. Не слід плутати це поняття із психіатричним діагнозом «дисоціативний розлад ідентичності», або як його називають в масовій культурі «роздвоєнням особистості» (Біллі Міліган, Доріс Фішер, Кріс Костнер Сайзмор, Ширлі Мейсон). В цій статті мова йде саме про нормальне функціонування людської психіки, без психічних розладів.
Як виникають субособистості?
Багатогранність і наслідування інших закладена в людину природою. Так ми навчаємось і це сприяє нашому виживанню. Маленька дитина ще не має ніякого уявлення про себе та світ і наслідує тих, хто її оточує, найчастіше маму і тата чи осіб, яка їх заміняють. Так з’являється перша субособистість – внутрішня мама (батько). І якщо в сім’ї панувала любляча підтримуюча атмосфера, відповідно формується здорова підтримуюча субособистість. Якщо ж, навпаки, батьки сварилися, в сім’ї було насилля в будь-якому прояві, внутрішній батько буде проявляти насилля по відношенню до іншого Я (частіше за все, внутрішньої дитини).
Внутрішні мама чи тато хоча й переймають моделі поведінки та комунікації, погляди справжніх фізичних батьків, більше ніяким чином не пов’язані з ними.
Так само, як дитина переймає моделі батьків, вона може переймати моделі й інших людей чи навіть персонажів фільмів/мультфільмів/книг та створювати нові субособистості (принцеси, Супермена, дракона тощо). Звісно, кожна з них народжується через той образ, який сприймає дитина своїм суб’єктивним поглядом.
Власне в процесі зростання формується субособистість внутрішньої дитини. Це та частина Я, в якій закріплені моделі та переконання, що сформувалися протягом дитинства. І вона є ключовою для формування всіх подальших субособистостей. Але перш ніж перейти до них, згадаємо про ще одну базову частину себе, яка формується природним чином – внутрішній ворослий. Він вміщає всі оновлення ментальної системи людини, які сформувалися вже в дорослому віці. І саме ця частина відповідає за об’єктивний аналіз, холодний розум та логіку. З цього Я приймаються найвдаліші рішення.
Крім трьох базових субособистостей (Дитина, Батько, Дорослий), які є абсолютно в усіх людей і які виникають екологічним чином, кожна окрема людина має індивідуальний набір інших субособистостей, які з’являються з метою захисту її внутрішньої дитини. Покажемо це на схемі, запропонованій психологом та психіатром Річардом Шварцом.
- Дитина отримує психічну травму, і щоб захистити її від негативних емоцій і відчуттів виникають субособистості, яких Шварц називає «вигнанці». Вони вміщають у себе пам’ять про травмуючи події, негативні емоції, захисні стратегії, які виникли під час травми. Тому їх намагаються витіснити зі свідомого інші частини Я – менеджери.
- Менеджери виникають, щоб дитина могла продовжити життя, яке вписується у межі суспільства. Вони відповідають за образ «нормальності», намагаються все контролювати і поводитись так, щоб більше не потрапити в травматичну ситуація, не переживати негативних емоцій та не дозволити проявлятись вигнанцям. Наприклад, догоджати всім, від кого вони залежні (яскравий приклад – субособистість «хороша дівчинка»).
- Якщо ж хтось із вигнанців активізується, з’являється нова група субособистостей – пожежні. Вони реагують миттєво і намагаються загасити емоції та відчуття, які виникають. При чому обирають зовсім не екологічні способи – алкоголь, самопошкодження, наркотики тощо.
Які бувають субособистості?
З попереднього підзаголовка знаємо, що субособистостей велика кількість. Поділяють їх на явні – ті, які проявляються в людині і з якими вона себе асоціює, і тіньові – ті частини, які людина не усвідомлює і при їх появі не асоціює себе з ними: «Не знаю, що відбулось, я зовсім не така». Наприклад, «внутрішній тиран», який є представником «вигнанців».
Крім них є основні (домінуючі, найчастіше це 1-2 субособистості і вони завжди явні) та допоміжні (ті, що з’являються час від часу, можуть бути як явними, так і тіньовими).
Також частини Я можна розділити на:
- Робочі – ті, що відповідають за роботу і навчання.
- Соціальні – активізуються при взаємодії з соціумом.
- Емоційні – відповідають за емоційний стан людини.
- Творчі – активізуються в моменти натхнення, фантазування та творчості.
Субособистості можуть співпрацювати один з одним, а можуть конфліктувати, що не є добрим для людини.
В чому користь і небезпека субособистостей?
Частини Я, які співіснують гармонійно, доповнюють один одного і підсилюють людину. Так, в залежності від ситуації та співрозмовника, можуть активуватись необхідні в цей момент субособистості і людина отримає кращий результат. Наприклад, якщо рішення потребує аналітичного підходу можна активувати робочу частину Я. У той час, як для творчого завдання корисно включити творчу.
Проте, якщо вони знаходяться в дисгармонії, то можуть шкодити один одному і, відповідно, людині. Це і про внутрішній конфлікт, який викликає неприємні стани та гальмує діяльність людини, і про неефективну комунікацію з оточуючими, і про деструктивні відносини тощо. Субособистості можуть відводити людину від самої себе, вона кидається в крайнощі і живе в чужих сценаріях. Такі люди часто нещасливі, живуть для інших, не розуміють себе та не можуть самореалізуватись.
Тому важливо усвідомлювати свої субособистості, контролювати їх та вміти перемикатися між ними. Це дозволяє людині більш ефективно керувати своєю поведінкою та реагуванням на різні ситуації.
Як працювати із субособистостями?
Подумайте і запишіть, які частини Я ви маєте. Дайте їм імена. Якщо складно визначити відразу, заведіть щоденник, де кожного дня записуйте свою реакцію на події, що з вами відбуваються, стани, які їх супроводжують. Через певний проміжок часу ви зможете виявити закономірності своїх думок, емоцій та поведінки. Це і будуть ваші субособистості. Назвіть їх, і спробуйте з ними поговорити.
Оберіть одну частину Я (наприклад, внутрішню дитину), увійдіть в медитативний стан і уявіть поряд із собою образ цієї субособистості. Задавайте їй питання:
Хто ти?
Яка ти?
Що тобі подобається і не подобається?
Коли і як ти проявляєшся?
Як ти впливаєш на мене і мої дії?
Чому ти це робиш?
Чого ти хочеш?
Як я можу тобі це дати?
Ви можете задавати й інші питання, які вважатимете за потрібне. В кінці подякуйте субособистості за зустріч. Тепер ви з нею знайомі.
По цій же схемі познайомтеся з іншими частинами Я.
Субособистості в НЛП відкривають перед нами багатошаровий внутрішній світ людини. Розуміння цих аспектів дозволяє ефективніше керувати своєю поведінкою, покращувати комунікаційні навички та досягати поставлених цілей. НЛП надає нам інструменти для розвитку гармонії та балансу всередині себе, відкриваючи нові можливості для особистісного зростання, в тому числі й для роботи з субособистостями. На курсі НЛП-практик студенти вивчають більш глибоко роботу з частинами Я. Щоб слідкувати за анонсами нових наборів груп, приєднуйтесь до чату в телеграм «НЛП Рух».