Що відбувається, коли людина живе не своїм життям

Стан «Я – не я»: що відбувається, коли людина живе не своїм життям

Ви колись ловили себе на думці: «Це не моє», «Я тут випадково», «Я не впізнаю себе»?

Можливо, навіть зовні все добре – стабільна робота, сім’я, якісь досягнення. Але всередині порожнеча, відчуття, що ви проживаєте чиюсь історію, ніби виконуєте чиюсь роль у чужому сценарії. Це і є стан «Я – не я». Його не описують у підручниках, але він знайомий багатьом дорослим. Це коли щось всередині, наче вимикається. Ніби живеш за інерцією, на автопілоті, слідуючи за чужими очікуваннями, не розуміючи, де закінчуються вони, і починаєтесь ви. Саме про нього ми й поговоримо у цій статті: звідки береться цей стан,  як він проявляється у житті, чим загрожує і чому не варто його ігнорувати. Ну і звичайно ви отримаєте практичні техніки, запитання та ресурси для повернення до себе.

Звідки береться стан «Я – не я»?

Людина рідко втрачає себе раптово. Це поступовий процес, як результат довготривалого життя в стилі «треба», «повинен», «так буде краще», «що скажуть люди». У дитинстві ми вчимося відповідати очікуванням батьків, вчителів, суспільства. І якщо цей досвід переважує досвід самовираження, то втрачаємо контакт із собою.

Основні причини, що ведуть до цього стану:

1. Життя за чужим сценарієм. Наприклад, коли батьки хотіли бачити у вас лікаря, а ви мріяли про творчість. І ви таки стали лікарем – хорошим, відповідальним, але нещасним.
2. Відсутність внутрішньої опори. Якщо вас не вчили довіряти собі, слухати себе, якщо ваші бажання не брали всерйоз, то згодом ви перестаєте їх розрізняти.
3. Хронічне пригнічення себе. Ви звикли себе зупиняти: «Це несерйозно», «Не на часі», «У мене не вийде». І ці голоси стали вашими.
4. Травматичний досвід. Події, що підірвали самооцінку, змусили адаптуватися, виживати, а не жити.

Як проявляється відсутність контакту із собою?

Стан «Я – не я» має дуже конкретні симптоми. Нижче наводимо найпоширеніші з них:

•   відсутність радості – навіть там, де «мало б бути добре»;
•   хронічна втома, апатія, небажання вставати з ліжка;
•   внутрішня пустка, втрата сенсу;
•   емоційна відстороненість від подій власного життя;
•   дратівливість, яку складно пояснити;
•   відчуття, ніби ви граєте роль (добре, старанно, але без душі);
•   заздрість до тих, хто «живе справжнє життя»;
•   постійна зміна інтересів (бо нічого не відгукується);
•   фізичні симптоми: знижений імунітет, головні болі, проблеми з апетитом або сном;
•   і головне відчуття: життя минає, а ви в ньому «ні туди, ні сюди».

Ви можете прожити десятки років у стані внутрішнього відчуження, «на паузі», і одного дня усвідомити, що не знаєте себе. Такий стан – прямий шлях до вигорання, депресії, психосоматичних захворювань. І водночас це сигнал. Ваш організм, ваша психіка каже: «Слухай себе. Шукай себе. Повернися».

Повернення до себе: з чого почати?

В Міжнародній Академії Професійного Коучингу ми вчимо студентів, що усвідомленість – це ключ до змін. І саме тому була створена програма «Коучинг – територія усвідомленості», щоб допомогти людям повернутися до себе, знайти внутрішню ясність, розпізнати, що дійсно ваше.

Нижче наводимо кілька технік і практик, які допомагають повернути контакт із собою.

1. Практика запитань: «Чиє це?».

Задавайте собі запитання:

•   Це мій вибір чи очікування інших?
•   Це мій страх чи нав’язаний мені?
•   Це я хочу… чи «так треба»?

Записуйте відповіді і аналізуйте. Без осуду. Просто дивіться, скільки у вашому житті рішень не ваших.

2. Карта внутрішніх частин.

У кожного з нас є частини особистості, які колись були відкинуті. Наприклад:

•   «Дика» – енергійна, творча, але її «приземляли».
•   «Сором’язлива» – ніжна, вразлива, але її ховали.
•   «Мрійниця» – та, яка фантазувала, але її змусили бути «реалісткою».

Намалюйте або уявіть свої частини. Назвіть їх. Поговоріть з ними, запитайте: «Чого ти хочеш?» і «Як я можу тебе підтримати?». Дайте проявитися кожній із них.

3. Щоденник «Справжнього Я».

Протягом тижня ведіть щоденник, у якому кожного вечора відповідаєте на запитання:

•   Коли сьогодні я був/була справжнім(ньою)?
•   Що мене тішило?
•   Де я зрадив(ла) себе?

Ця практика розвиває чутливість до себе і допомагає поступово відновлювати автентичність.

4. Дихальні практики і медитація присутності.

Зупиніться і задайте собі просте запитання: «Що я відчуваю зараз?». І дайте відповідь тілом, а не розумом. Такі регулярні практики зупинки (5 хвилин тиші, медитація, спостереження за диханням) повертають відчуття «я тут і зараз». І саме тут народжується справжнє «Я».

5. Коучингові сесії з підтримкою фахівця.

Пошук себе – не завжди простий шлях. Часто потрібен хтось, хто поставить глибокі запитання, не оцінюватиме і допоможе побачити ваші справжні ресурси і бажання.

Стан «Я – не я», який ви усвідомили, – це завжди маркер того, що ви готові до змін. Так, це дискомфортно. Так, може бути страшно скинути маски, вийти з ролей, які вас давно не підтримують. Але таким є шлях до себе і до життя, яке дійсно ваше.

Якщо ви відчуваєте, що хочете почати повертатися до себе, запрошуємо на програму «Коучинг – територія усвідомленості». На ній ви пройдете процес глибокого самопізнання і перезапуску, а також здобудете професію коуча. Хто знає, можливо, саме ця професія стане вашою новою ідентичністю.

Поділіться цією публікацією

Блог